03:50 

Здається я щойно пережила те , що називають культурним шоком. Мене завжди тягнуло до нового, до цікавого, до невідомого, і це певно притаманно більшості дітей. Я не раз ловила себе на думці що хочу творити, рухатись діяти, і паралельно розуміла що мені потрібен для цього не стимул а саме та щира дитяча зацікавленість. І здається я зрозуміла те що , коли щось мене дійсно цікавить у даний проміжок часу у дану мить у даному душевному чи то там моральному стані, на моїх очах мимоволі з'являються краплинки, очі розпахуються так широко що аж подих перехоплює , дихання спирає, і відчуваєш калатання серця. Я відчуваю що саме це я хочу зараз пізнавати.
Зараз я відчула невгамовний потяг до окарин. І раптом зрозуміла що останнім часом доля штовхає мене, наче випадково ставлячи підніжки, а чи то просто дружньо турсає в плече, і я зіткаюсь з людьми які так чи по іншому пов'язані з музикою. Можливо це всеж не просто так. І от здається я знайшла свій інструмент. Це лише допущення, але я так палаю до нього, до цієї етнічно душевної музики, я хочу відчувати глину в руках і розуміти що з неї народиться звук. Я вже горю цим всим. У моїх руках є чарівна окарина , нороджена в казковості, невідомою мені технікою із пісків чи глини, і вона дійсно чарівна. Здається її дух мене зачарував.

URL
   

Into the wild

главная